1 , 2
Найдено совпадений - 3525 за 0.00 сек.
 1846. Курсовий проект - Модернізація автомата ТБА/8 | Компас
Реферат
Вступ
1. Загальний вигляд машини
2. Основні складові пакувальної машини
3. Опис автомата
4. Принцип роботи стерильної системи
5. Принцип роботи пакувальної машини
6. Технологічна схема машини
7. Продуктова труба
8. Поплавок
9. Розрахункова частина
10. Асептичне пакування харчової продукції
Висновки
Список використаної літератури
Додатки
В даному курсовому проекті, ми проведемо модернізацію автомата ТБА/8 для упаковки соків в пакети місткістю 0,5 літра. Суть модернізації буде заключатися в збільшені продуктивності і зменшені енерговитрат. Для цього, ми розробимо ряд нових вузлів, які будуть менше метало ємкими, і більш ефективними.
Крім цього машина складається з таких головних вузлів: система роликів (протягування і просування пакувального матеріалу),вузол скріплення пакувального матеріалу, аплікатор плівки (нанесення поліетиленової плівки на пакувальний матеріал), рукавоформуючий вузол, система стерилізації, продуктовий клапан, електрообладнання.
Також ми зробимо аналіз. В цьому аналізі ми дослідимо, чому саме асептичне пакування найбільш доцільно використовувати.
Не аби яку роль на сьогодні відіграє продукт в асептичній герметично закритій упаковці. Система стерилізації у нас вийде на один із кращих рівнів.
Система стерилізації забезпечує упаковку продукту в стерильний матеріал в стерильних умовах. Стерильна система являється частиною пакувальної машини і встановлюється на всіх машинах виготовляючи асептичні упаковки.
Для асептичного виробництва необхідно наступні елементи:
- стерильний продукт, який не має здібних до розмноження мікроорганізмів
- асептична подача продукту до пакувальної машини
- стерильний пакувальний матеріал, який не має в своєму складі мікроорганізмів
- стерильні умови, тобто відсутність мікроорганізмів в області контакта продукту і матеріалу
- герметична упаковка
Автомат ТБА-8 є цілком універсальним повністю автоматизованим і надійним. Здійснення модернізації цієї машини дасть змогу покращити його показники.
Висновки.
При виконанні курсового проекту було модернізовано автомат ТБА для пакування рідкої продукції продуктивністю 6000 уп/год.
Дана машина відрізняється від існуючих аналогів високою продуктивністю, надійністю в роботі, простотою конструкції та обслуговуванням, можливістю переналагодження під різний типорозмір пакету.
Основним техніко-економічним результатом буде задоволення потреб України в машинах пакування.
Таким чином, запропонована в проекті машина є економічно вигідною і може застосовуватися для подальшого використання на підприємствах багатьох галузей харчової промисловості.
1.Продуктивність, упак/год 6000
2.Електроз’єднання, В, Гц 380/220, 50 або 60
3.Стиснене повітря:
-тиск з’єднання, кПа 600-700
-споживання за хвилину, Нл 500±100
4.Вода:
-тиск з’єднання, кПа 300-450
-макс.температура подачі охолод. води,°С 20
-споживання за хвилину, л 14
5.Пар:
-тиск з’єднання надлишковий, кПа 170±30
-температура,°С 130±4
-споживання за годину, кг 2,4
6.Перекись водню:
-споживання за годину, л 0,6-1,0
7.З’єднання для продукта:
-тиск з’єднання , кПа 50-150±10
8.Зовнішня система мийки
-тиск з’єднання, кПа 300-450
-споживання гарячої води на одну мийку, л 300
-температура гарячої води,°С 65-75
-споживання спц. розчину для миття на одну мийку,л 0,8
9.Габаритні розміри,мм:
-довжина 4100
-ширина 2300
-висота 3200
10. Вага нето,кг: 5400
Дата добавления: 23.04.2013
|
|
1847. Курсовий проект - Універсальний паливний насос (УТН) високого тиску | Компас
, що служать для уприскування палива в кожний циліндр двигуна.
В загальному вигляді система живлення дизельного двигуна може бути представлена з двох магістралей — низького, і високого тиску. Прилади магістралі низького тиску подають паливо з бака до насоса високого тиску. Прилади магістралі високого тиску здійснюють безпосереднє уприскування палива в циліндри двигуна.
Схема системи живлення двигуна ЯМЗ-236 представлена на рис. 2.1. Дизельне паливо міститься в баку 10, який зв'язаний всмоктуючим паливопроводом через фільтр 1 грубого очищення з паливним насосом 8 низького тиску. При роботі двигуна створюється розрідження у всмоктуючій магістралі, унаслідок чого паливо проходить через фільтр 1 грубого очищення, очищається від крупних зважених частинок і поступає в насос.
З насоса паливо під надмірним тиском близько 0,4 МПа по паливопроводу 6 подається до фільтру 5 тонкого очищення. На вході у фільтр є жиклер, через який частина палива відводиться в зливний трубопровід 7. Це зроблено для запобігання фільтру від прискореного забруднення, оскільки через нього проходить не все паливо, перекачуване насосом.
Після тонкого очищення у фільтрі 5 паливо підводиться до насоса 3 високі тиск. В цьому насосі паливо стискається до тиску близько 15 МПа і по паливопроводам 4 поступає відповідно до порядку роботи двигуна до форсунок 9. Невикористане паливо від насоса високого тиску відводиться по зливному трубопроводу 7 назад в бак. Невелика кількість палива, що залишається у форсунках після закінчення уприскування, відводиться по зливному трубопроводу 2 в паливний бак.
Насос високого тиску приводиться в дію від колінчастого валу двигуна через муфту випередження уприскування, унаслідок чого здійснюється автоматична зміна моменту уприскування при зміні частоти обертання. Крім того, насос високого тиску конструктивно пов'язаний зі всережимним регулятором частоти обертання колінчастого валу, що змінює кількість уприскуваного палива залежно від навантаження двигуна.
Паливний насос низького тиску має ручний підкачуючий насос, вбудований в його корпус, і служить для заповнення магістралі низького тиску паливом при непрацюючому двигуні.
Паливний насос високого тиску подає в кожний циліндр двигуна строго дозовані порції палива відповідно до порядку роботи і заданого режиму.
Паливний насос дизельного двигуна ЯМЗ-236 встановлений між рядами циліндрів і приводиться в дію від шестерні розподільного валу через автоматичну муфту випередження уприскування. Управління роботою насоса здійснюється уручну з місця водія і автоматично коректується всережимним регулятором частоти обертання колінчастого валу залежно від навантаження двигуна. Регулятор вбудований в конструкцію насоса і пов'язаний з приводом управління ним.
Дата добавления: 24.04.2013
|
 1848. Дипломний проект - Енергоефективні інженерні мережі 9 - ти поверхового житлового будинку з вбудованими приміщеннями у м. Харькiв | Компас
ВСТУП
1 НАУКОВО – ТЕХНІЧНЕ ОБҐРУНТУВАННЯ ЕНЕРГОЕФЕКТИВНИХ ІНЖЕНЕРНИХ МЕРЕЖ ЖИТЛОВИХ БУДІВЕЛЬ
1.1 Аналіз існуючих технічних рішень у системі опалення
1.2 Вибір оптимальної системи опалення
1.3 Оцінка ефективності системи опалення
1.4 Система гарячого водопостачання
1.4.1 Гаряче водопостачання від модульної котельні, розміщеної на даху
1.4.2 Гаряче водопостачання від установок приготування гарячої води – УГВнс
1.5 Економічний ефект від влаштування установок приготування гарячої води
Висновки
2 ТЕХНІКО – ЕКОНОМІЧНЕ ОБҐРУНТУВАННЯ
2.1 Система опалення
2.1.1 Вихідні положення та характеристика об’єкту
2.1.2 Обґрунтування проектної потужності об’єкту
2.1.3 Вибір типу автономної системи тепло забезпечення
2.1.4 Характеристика опалювальних приладів
2.1.5 Матеріальна оцінка впливів на навколишнє середовище
2.1.6 Матеріальна оцінка впливів на організм людини
2.1.7 Можливі терміни будівництва
2.1.8 Основні рішення по санітарно-побутовому обслуговуванню працюючих…
2.1.9 Основні рішення по вибухопожежній безпеці будівництва
2.1.10 Основні положення по організації будівництва
2.1.11 Техніко-економічне співставлення однотрубних та двотрубних систем опалення
2.1.12 Техніко-економічне співставлення газових та електричних котлів
2.1.13 Розрахункова вартість будівництва
2.1.13.1Величина капітальних вкладень на встановлення дахової котельні
2.1.13.2Величина капітальних вкладень на будівництво теплотраси
2.1.13.3Величина капітальних вкладень на систему опалення…
2.1.14 Економічний ефект від влаштування дахової котельні
2.1.15 Показники економічної ефективності проекту
2.2 Система гарячого водопостачання
2.2.1 Вихідні положення та характеристика об’єкту…
2.2.2 Обґрунтування проектної потужності об’єкту
2.2.3 Вибір типу системи гарячого водопостачання
2.2.4 Характеристика установок приготування гарячої води
2.2.5 Матеріальна оцінка впливів на навколишнє середовище
2.2.6 Матеріальна оцінка впливів на організм людини
2.2.7 Можливі терміни будівництва
2.2.8 Основні рішення по санітарно-побутовому обслуговуванню працюючих…
2.2.9 Основні рішення по вибухопожежній безпеці будівництва
2.2.10 Основні положення по організації будівництва
2.2.11 Порівняння дахової котельні або індивідуального теплового пункту та установок приготування гарячої води.
2.2.12 Величина капітальних вкладень на систему гарячого водопостачання
2.2.13 Економічний ефект від влаштування установок приготування гарячої води
Висновки
3 ТЕХНІЧНА ЧАСТИНА
3.1 Система опалення…
3.1.1 Вихідні дані
3.1.1.1Природно – кліматична характеристика району забудови
3.1.1.2Склад будівельних елементів зовнішніх огороджень
3.1.2 Визначення тепловтрат через огороджуючі конструкції
3.1.2.1Визначення тепловтрат через зовнішні стіни…
3.1.2.2Визначення тепловтрат через перекриття – підлоги
3.1.2.3Визначення тепловтрат через перекриття – стелі
3.1.2.4Визначення тепловтрат через вікна
3.1.2.5Визначення тепловтрат через двері
3.1.3 Підбір обігрівальних приладів для системи опалення
3.1.4 Моделювання гідравлічного режиму системи опалення
3.2 Система гарячого водопостачання…
3.2.1 Підбір обладнання для системи гарячого водопостачання
3.2.2 Розрахунок внутрішніх мереж холодного та гарячого водопостачання
3.2.2.1Визначення розрахункових витрат холодної та гарячої води
3.2.2.2Визначення розрахункових витрат теплових потоків на потреби гарячого водопостачання
3.2.2.3Моделювання гідравлічного режиму системи холодного водопостачання
3.2.2.4Моделювання гідравлічного режиму системи гарячого водопостачання…
3.2.2.5Визначення тепловтрат і циркуляційних витрат у подаючих трубопроводах системи ГВП
Висновки
4 ОРГАНІЗАЦІЙНО – ТЕХНОЛОГІЧНА ЧАСТИНА
4.1 Система опалення
4.1.1 Аналіз об’єкту, який підлягає монтажу
4.1.2 Визначення складу і об’ємів робіт
4.1.2.1Склад робіт
4.1.2.2Визначення об’ємів робіт
4.1.3 Вибір типів машин, механізмів, пристосувань, розрахунок енергоресурсів
4.1.4 Визначення трудомісткості монтажних робіт
4.1.5 Визначення складу бригад, підбір монтажних інструментів
4.1.6 Організація робочих місць та побутових приміщень
4.1.7 Монтажне регулювання і здача системи в експлуатацію
4.1.8 Техніка безпеки під час виконання монтажних робіт
4.1.9 Розрахунок техніко-економічних показників календарного плану
4.2 Система гарячого водопостачання
4.2.1 Аналіз об’єкту, який підлягає монтажу
4.2.2 Визначення складу і об’ємів робіт
4.2.2.1Склад робіт
4.2.2.2Визначення об’ємів робіт
4.2.3 Вибір типів машин, механізмів, пристосувань, розрахунок енергоресурсів
4.2.4 Визначення трудомісткості монтажних робіт
4.2.5 Визначення складу бригад, підбір монтажних інструментів
4.2.6 Організація робочих місць та побутових приміщень
4.2.7 Монтажне регулювання і здача системи в експлуатацію
4.2.8 Розрахунок техніко-економічних показників календарного плану
Висновки
5 ЗАХОДИ З ЕКСПЛУАТАЦІЇ
5.1 Система опалення
5.1.1 Принципова дія системи, що прийнята до експлуатації
5.1.2 Визначення умов експлуатації
5.1.3 Технічні характеристики основного обладнання
5.1.4 Експлуатація на весь період служби системи
5.1.5 Пуск, випробування та налагодження робочих режимів системи та її елементів
5.1.6 Технічне обслуговування системи
5.1.7 Оцінка надійності та довговічності
5.1.8 Пристрої обліку та контрольно – вимірювальні прилади
5.1.9 Розрахунок кількості витратних матеріалів, інструментів тощо на ремонт
5.1.10 Можливі аварії системи та засоби їх усунення
5.1.11 Техніка безпеки в умовах експлуатації та під час виконання ремонтних робіт
5.2 Система гарячого водопостачання
5.2.1 Принципова дія системи, що прийнята до експлуатації
5.2.2 Визначення умов експлуатації
5.2.3 Технічні характеристики основного обладнання
5.2.4 Експлуатація на весь період служби системи
5.2.5 Технічне обслуговування системи
5.2.6 Оцінка надійності та довговічності
5.2.7 Пристрої обліку та контрольно – вимірювальні прилади
5.2.8 Можливі аварії системи та засоби їх усунення
Висновки…
6 ТЕХНІЧНІ ЗАСОБИ ОХОРОНИ ПОВІТРЯНОГО БАСЕЙНУ. ЕНЕРГОЗБЕРЕЖЕННЯ
6.1 Загальні дані
6.2 Моделювання тепловтрат будинку в залежності від зміни термічного опору теплопередачі зовнішньої огороджувальної конструкції
6.3 Складання енергетичного паспорта будинку
Висновки
7 БЕЗПЕКА ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ
7.1 Аналіз умов праці
7.2 Заходи покращення умов праці
7.3 Розрахунок блискавкозахисту на даховій котельні
Висновки
8 ТЕХНІКО – ЕКОНОМІЧНІ ПОКАЗНИКИ
8.1 Локальний кошторис на улаштування системи опалення
8.2 Локальний кошторис на улаштування системи водопостачання
Висновки
9 ЦИВІЛЬНА ОБОРОНА. ОЦІНКА БЕЗПЕКИ МЕШКАНЦІВ ПРИ ВИКОРИСТАННІ ІНДИВІДУАЛЬНИХ СИСТЕМ
9.1 Загальні відомості про вибух
9.2 Розрахунок стійкої роботи обладнання в умовах виникнення вибуху
9.3 Заходи безпеки під час вибуху…
Висновки
ЗАГАЛЬНИЙ ВИСНОВОК…
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
Додаток А – Технічне завдання
Додаток Б – Специфікація обладнання котельні
Додаток В – Теплотехнічний розрахунок
Додаток Г – Гідравлічний розрахунок
Додаток Д – Акт про гідравлічне випробування системи опалення
Додаток Е – Акт прийняття системи опалення
Додаток Ж – Акт огляду прихованих робіт
Додаток И – діаграма для вибору діаметра і умов регулювання клапанів ASV – P
Графічна частина:
План 1-го поверху системи гарячого водопостачання 1:100
План 1-го поверху системи опалення 1:100
План 2-9-го поверху системи гарячого водопостачання 1:100
План 2-9-го поверху системи опалення 1:100
Аксонометрична схема поквартирної системи опалення, верхня розводка трубопроводів
Аксонометрична схема гарячого водопроводу
Аксонометрична схема холодного водопроводу
Модульна дахова котельня, аксонометрична схема трубопроводів котельні
Календарний план монтажу системи опалення
Кріплення радіатора до стіни, прокладання трубопроводів крізь перекриття, плінтусна система, кріплення трубопроводів
Трубопроводи котельні
Установка приготування гарячої води УГВнс
Гідравлічна схема УГВнс
Дата добавления: 24.04.2013
|
1849. Курсовой проект - Расчет редуктора привода цепного конвейера | Компас
, Вал выходной, Зубчатое колесо, Крышка подшипника
СОДЕРЖАНИЕ
Введение.
1. Расчет исходных данных
1.1 Выбор и проверка электродвигателя
1.2 Определение общего передаточного числа и разбивка его по ступеням
1.3 Определение частоты вращения,мощности,крутящих моментов для каждого вала
1.4 Определение срока службы привода
2. ПРОЕКТИРОВАНИЕ ЗУБЧАТЫХ ПЕРЕДАЧ
2.1 Предварительный выбор материалов для колес и определение допускаемых напряжений
2.2 Проектный расчет передач
2.3 Расчет геометрических размеров колес
2.4 Назначение степени точности передач
2.5 Уточнение расчетной нагрузки
2.6 Расчет фактических,изгибающих и контактных напряжений
2.7 Уточненный расчет предельных и допускаемых напряжений материала колёс
2.8 Окончательный выбор материала зубчатых колес
2.9 Конструирование зубчатых колес
3. ПРОЕКТИРОВАНИЕ И РАСЧЕТ ВЫХОДНОГО ВАЛА РЕДУКТОРА
3.1 Составление компоновочной схемы вала
3.2 Проектный расчет вала
3.3 Расчет вала на усталость
4. ВЫБОР И РАСЧЕТ ШПОНОК
5. ВЫБОР И РАСЧЕТ МУФТ
6. ВЫБОР И РАСЧЕТ ПОДШИПНИКОВ
7. КОНСТРУИРОВАНИЕ КОРПУСА РЕДУКТОРА
8. ВЫБОР СМАЗКИ И УПЛОТНЕНИЙ
Выводы
ПЕРЕЧЕНЬ ССЫЛОК
Техническая характеристика
1. Вращающий момент на тихоходном валу Т=4258Нм.
2. Частота вращения тихоходног вала n=36,93 об.мин.
3. Характеристика зацепления (U=13,2)
1-я ступень U=4; m=3 мм; z=33; z=133; =15,178.
2-я ступень U=3,3; m=6 мм; z=20; z=66; =0.
4. Коэффициент полезного действия n=0,886.
Дата добавления: 27.04.2013
|
1850. Курсовий проект - Монтаж сучасного парового опалювального котла БМ – 35 – 39 ГМ з природною циркуляцією | Компас
Завдання
Вступ
1. Основні характеристики котлоагрегату БМ – 35 – 39 ГМ
2. Підготовка до монтажу котлоагрегату БМ – 35 – 39 ГМ
2.1. Транспортування
2.2. Приймання та зберігання котла
2.3. Вимоги до місця монтажу котла
3. Послідовність монтажу котлоагрегату БМ – 35 – 39 ГМ
4. Монтаж котла БМ – 35 – 39 ГМ
4.1.Монтаж каркасу
4.2. Монтаж екранів
4.3. Монтаж економайзера та пароперегрівача
4.4. Монтаж барабану котла БМ – 35 – 39 ГМ
4.5.Монтаж арматури, трубопроводів, сполучних елементів, вузла живлення
4.6. Монтаж гарнітури
4.7. Монтаж пальників
4.8. Монтаж помостів і сходів
4.9. Контроль якості зварних з’єднань
4.10. Прогонка труб кулями
4.11. Установка реперів
4.12. Гідравлічне випробування котла
4.13. Монтаж обмурівки котла
4.14. Перевірка газоповітряного тракту на щільність
4.15. Пролуження котла
4.16. Комплексне випробування і здача котла в експлуатацію
Технічні умови
4. Технічні умови на ремонт складових частин арматури зі зміцненням деталей
5.1. Відомість нормативно-технічної документації
5.2. Відомість оснащення і інструменту
5.3. Введення
5.4. Загальні вимоги
5.5. Вимоги до основних наплавлюваних деталей
5.6. Вимоги до кваліфікації робітників і ІТР
5.7. Вимоги по охороні праці і пожежній безпеці
5.8. Вихідні дані
5.9. Технологічний процес ремонту складових частин арматури зі зміцненням деталей і контролю якості готових виробів
5.10. Звітна документація
Висновки
Література Технічна характеристика котлоагрегату
- Розрахункова паропродуктивність котла 35 т/год;
- Основне паливо мазут;
- Тиск на виході з пароперегрівника 3,9 МПа;
- Температура перегрітого пара 440 оС;
- Температура живильної води 104 оС;
- Температура відхідних газів 165 оС;
- Коефіціент корисної дії при номінальному навантаженні 88,0 %;
- Теплопродуктивність 21 Гкал/год;
- Об’ємне тепловиділення топки 230 кВт/м3;
- Розміри котла по осям колон:
- ширина 5,8 м;
- глубина 9,03 м;
- Висота 18 м.
Топка котла являється першим висхідним газоходом. Топка екранована трубами Ø 60 х 3 мм, опускні труби Ø 83 х 4 мм розташовані поза топкою. На опалювальному котлі установлені чотири газо-мазутні пальники. Задній екран на виході із топки котла розведений і утворює трьохрядний фестон. В горизонтальному газоході котла установлений пароперегрівник, а в опускній шахті – водяний економайзер і повітрепідігрівник.
Барабан котла зварної конструкції з внутрішнім діаметром 1500 мм, з товщиною стінки 100мм (сталь 16ГНМА).
Пароперегрівник опалювального котла складається із двох ступеней і виконаний із труб Ø 38x4 мм. Розташування труб коридорне. Насичений пар із барабану котла по стельовим трубам поступає в першу по ходу пару ступінь пароперегрівника і рухається в ній протиточно по відношенню до димових газів. Далі пар поступає в колектор, де розташований регулятор перегріву пару – пароохолоджувач поверхневого типу, в який поступає охолоджуюча живильна вода із живильної магістралі.
Із регулятора перегріву, пар поступає в другу по ходу пару ступінь пароперегрівача, де вхідні змієвики включені протиточно, а вихідні – прямоточно по відношенню до напряму руху продуктів згорання. Над вихідним колектором пароперегрівача розташована головна парова задвижка.
Водяний економайзер котла БМ-35-39 ГМ кипячого типувиконаний із стальних труб Ø 32 х 3 мм, розташованих в шахматному порядку. Відвід пароводяної суміші із економайзера здійснюється по чотирьом трубопроводам, які підведені до барабану. В горизонтальному і вертикальному напрямках змієвики економайзера дистанціоновані спеціальними планками і підвісками, які виготовляються із жаростійкої сталі. В період розпалювання і зупинки котла економайзер може бути включений в лінію рециркуляції води, що забезпечує надійне його охолодження в ці періоди.
Повітрепідігрівач опалювального котла стальний трубчатий двохходовий по повітрю, складається із шести секцій, в яких використовуються труби Ø 40 х 1,5 мм. Верхня трубна дошка повітрепідігрівача з’єднана з газоходом лінзовим компенсатором, що забезпечує його щільність з повітряною і газовою сторонами при різних термічних розширеннях труб і кожуха. Підігрів повітря у повітряному підігрівачі досягає 200...250°С.
Каркас котла являє собою рамну конструкцію і виконаний для поставки як в несейсмічні райони, так і в райони з сейсмічністю до 9 балів.
Обмурівка парового опалювального котла БМ-35-39 ГМ полегшеного типу закріплена на каркасі котла і виконана в два слої: перший, направлений всередину газоходу, виложений із шамотної цегли, другий – із ізоляційної керамзитової плитки. Ущільнення обмурівки виконується за допомогою металевої обшивки.
Випаровувальна система котла виконана по схемі двохступінчатого випарування, в якій випаровувальні контури першої ступені випарування включені безпосередньо в барабан. Розділення пароводяної суміші, яка поступає із першої ступені випарування, здійснюється в циклонах, які установлені в барабані котла. Для очищення пару від вологи в барабані котла установлені жалюзійний сепаратор і за ним дірчастий розподільний щит. Пар із виносних циклонів другої ступені випарування подається в паровий простір барабану котла під жалюзійні сепаратори і змішується з основним потоком пару. Живильна вода подається через розподільчі жалюзі під рівень води в барабані. Живлення водою другої ступені випарування кожного циклону здійснюється із торців барабану по двом трубам. Безперервна продувка котла здійснюється із виносних циклонів.
Паровий котел БМ-35-39 ГМ має вісім контурів природньої циркуляції: фронтальний, задній, два основних бокових екрани, розташованих в середній частині бокових стін, і чотири екрани, розташованих з обох сторін основних екранів. Основні бокові екрани включені у виносні циклони другої ступені випарування. Всі інші контури циркуляції включені в барабан – першу ступінь випарування.
Висновки
Під час виконання даного курсового проекту, я розробив технологію монтажу котла БМ – 35 – 39 ГМ, а також технічних умов на ремонт складових частин арматури зі зміцненням деталей згідно всіх діючих норм та правил, які діють та виконуються на території України. Всі вище описані: технологія монтажу котла та технічні умови ремонту складових частин арматури зі зміцненням деталей в практичному виконанні наведені на листах, які входять в склад даного курсового проекту, тобто в графічну частину.
Даний курсовий проект в більш широкому вигляді, тобто в практичному застосуванні, готує інженера-теплоенергетика до його майбутньої роботи.
Дата добавления: 28.04.2013
|
1851. Призматичний фасонний різец та довбач | Компас
Проектування призматичного фасонного різця з радіальною подачею з 0 для зовнішньої обробки деталі по ескізу
1.1 Кути різальної частини фасонного різця
Величина геометричних параметрів різальної частини фасонних різців залежить від оброблюваного матеріалу. Передній кут утворюється при заточуванні різця по передній поверхні, а задній – шляхом встановлення його відносно осі заготовки.
З таблиці 2.1 <1] вбираємо геометричні параметри різальної частини фасонного різця. Матеріал заготовки Сталь 35, матеріал різця швидкорізальна сталь, тоді , .
1.2 Графічне профілювання призматичного фасонного різця з радіальною подачею з 0.
Викреслюємо профіль деталі в двох проекціях (рис. 2). На нижній проекції через точки 1 і 2 конічної поверхні проводимо базову лінію. З внутрішньої вузлової точки 1 конічної ділянки профілю деталі, яка розташовується на її центровій лінії, проводимо під кутом до вертикалі слід задньої поверхні різця і під кутом до горизонталі – лінію передньої поверхні різця. Друга вузлова точка 2 ділянки різця, що обробляє конічний профіль деталі, знаходиться на перетині горизонтальної центрової лінії з колом деталі радіуса r2.
Положення інших точок профілю (точки 3-14) знаходимо у наступній послідовності: заносимо ці точки на базову лінію В-В і спроектуємо точки перетину з базовою лінією (3-14) на горизонтальну центрову лінію деталі, де одержимо точки 3-14. Потім через ці точки проводяться прямі під кутом до перетину з відповідними колами деталі. Точки перетину цих прямих з колами будуть шуканими вузловими точками фасонного різця (точки 3-14). Так як розміри різця по ширині профілю рівні відповідним осьовим розмірам профілю деталі, шуканий профіль різця знаходимо при побудові його перетину в нормальній площині.
Дата добавления: 30.04.2013
|
1852. Курсовий проект - Залізобетонний балковий міст під автомобільну дорогу в Волинській області | AutoCad
Зміст
1 Вихідні дані
2 Постійне навантаження
3 Тимчасові навантаження
4 Визначення зусиль у головних балках розрізних пролітних споруд
5 Розрахунок перерізів, нормальних до поздовжньої осі елемента, на дію згинального моменту
6 Визначення геометричних характеристик зведеного перерізу
7 Визначення зусиль попереднього напруження арматури
8 Розрахунок перерізів, похилих до поздовжньої осі елемента, на дію поперечної сили
9 Розрахунок перерізів, похилих до поздовжньої осі елемента, на дію згинального момента
10 Розрахунок на утворення тріщин, нормальних до поздовжньої осі
11 Розрахунок на утворення тріщин, похилих до поздовжньої осі
Література
ВИХІДНІ ДАНІ
Згідно із завданням, за вказаною схемою моста nxL, типом пролітної споруди і габаритом Г компонується пролітна споруда (рис.1). Основні характери¬стики балок пролітних споруд наведені рис.2.
Компонування елементів пролітної споруди починається з визначення ширини моста BM
ВМ=Г+2Б+2Т+2Пр=10+2•0,3+2•1,2+2•0,1=13,2 м.
Ширина смуги безпеки СБ призначається згідно з табл.1 додатка В <1>.
Ширина тротуарів Т приймається відповідно до п. 1.31 <1>. Виліт тротуарної консолі приймається не більше від половини ширини тротуару. Для рівномірного розміщення ребристих балок ширина петльового стику може бути 300-700 мм.
Дата добавления: 12.05.2013
|
1853. Дипломний проект - Торговий центр в м.Львів | AutoCad
Завдання на дипломний проект
Вступ
Розділ 1. Архітектурно-будівельна частина
1.1. Загальна частина
1.1.1. Кліматичні дані
1.2. Гунплан та благоустрій ділянки
1.3. Протипожежний захист
1.4. Архітектурно-планувальні рішення
1.4.1. Теплотехнічний розрахунок
1.5. Архітектурне вирішення фасадів
1.6. Внутрішнє оздоблення будівлі
1.7. Технологічна частина
1.8. Конструктивна частина
1.9. Експлікація приміщень
Розділ 2. Розрахунково-конструктивна частина
2.1. Завдання на проектування
2.1.1. Загальні початкові дані для розрахунку
2.1.2. Збір навантаження
2.1.3. Збір навантаження на елементи балочної клітки
2.1.4. підбір профілю допоміжної балки
2.2. Підбір профілю головної балки
2.2.1. Компоновка перерізу зварної головної балки
2.2.2. Основні перевірки
2.2.3. Розрахунок опорної частини балки
2.3. Підбір перерізу суцільної центрально-стиснлої колони
2.3.1. Оформлення оголовка колони
2.3.2. Оформлення бази колони
Розділ 3. Основи і фундаменти
3.1. Аналіз інженерно-геологічних умов ділянки
3.1.1. Визначення похідних характеристик грунтів
3.1.2. Визначення розрахункових характеристик грунтів
3.1.3. Висновки про інженерно-геологічні умовт ділянки
3.2. Збір навантажень на фундамент
3.3. Розрахунок центрально навантаженого фундаменту
3.3.1. Розрахунок осідань фундаментів методом пошарового підсумовування
Розділ 4. Організація будівництва
4.1. Обґрунтування вибору методів та способу зведення об’єкту
4.2. Об’єм будівельно-монтажних робіт
4.3. Відомість трудомісткості робіт
4.4. Вибір монтажного крана
4.5. Проектування сіткових графіків
4.6. Проектування буд генплану
4.6.1. Розрахунок площ складів
4.6.2. Відомість розрахунку складів
4.6.3. Розрахунок кількості працюючих
4.6.4. Розрахунок тимчасових будівельі споруд
4.6.5. Розрахунок тимчасового водопостачання та електрозабезпечення будівельного майданчика
Розділ 5. Економіка будівництва
5.1. Пояснююча записка до інвесторської кошторисної документації на будівництво торгівельного центру
5.2. Договірна ціна
5.3. Зведений кошторисний розрахунок вартості будівництва
5.4. Об’єктний кошторис
5.5. Локальний кошторис на загально будівельні роботи
5.6. Розрахунок загально виробничих витрат до локального кошторису на загально будівельні роботи
5.7. Відомість ресурсів до локального кошторису
5.8. Основні ТЕП з проекту
Розділ 6. Охорона праці
6.1. Заходи безпеки праці при організації будівельного майданчика
6.2. Заходи безпеки при монтажі сталевих та з/б конструкцій
6.2.1. Заходи безпеки перед початком роботи
6.2.2. Заходи безпеки під час роботи
6.2.3. Заходи безпеки в аварійних ситуаціях
6.2.4. Заходи безпеки після закінчення роботи
6.3. Заходи пожежної безпеки
6.3.1. Забезпечення гасіння пожежі та проведення пожежно-рятувальних робіт
6.3.2. Основні інженерно-технічні засоби захисту від пожежі
6.3.2.1.автоматичні установки пожежегасіння та пожежної сигналізації
6.3.2.2.Протипожежне водопостачання для зовнішнього та внутрішнього пожежегасіння
6.3.2.3. Проти димний захист
6.3.2.4. системи оповіщення про пожежу та управління евакуацією людей
6.3.3. Обмеження поширення пожежі в будівлі
Висновки
Список використаної літератури
, технологічних, функціональних та експлуатаційних вимог. Будівництво проводимо використовуючи сучасні будівельні матеріали та новітні технології будівництва.
На першому поверсі будівлі знаходиться сім торгових секцій, салон побутової техніки, сім секцій побутового обслуговування, приміщення для притирального інвентаря та підготовки продуктів, зал-кафе, насосна. Щитова, диспетчерська та охорона, та сходи.
На другому поверсі знаходиться вісім торгових секцій, ліфтовий хол, приміщення притирального інвентаря, сходи.
Третій поверх - адміністративного призначення. Там знаходяться різні кабінети, зал засідань, прийомна та кабінет директора, санвузли (як і на першому та другому поверхах) і приміщення прибирального інвентарю, десять торгових секцій. Центральним елементом в планувальній схемі є наявність інтернет-клубу, дитячої ігрової, залу-кафе, які будуть радувати відвідувачів.
На четвертому поверсі знаходиться венткамера, господарський відділ, приміщення персоналу, відділ головного енергетика.
Всі торгові секції можна раціонально організувати та встановити зручні функціональні зв'язки за допомогою вільного планування в залежності від різних особливостей.
Корисна площа приміщення, м- 6607
Будівельний об'єм приміщення, м - 27260
Дата добавления: 14.05.2013
|
1854. Теплоснабжение завода | AutoCad
1. Розробка генплану та попередня прокладка
траси теплових мереж
Траса теплових мереж у містах повинна розміщатися переважно у відведених для інженерних мереж технічних смугах паралельно червоним лініям вулиць, доріг і проїздів поза проїзною частиною й смугою деревних насаджень. На території кварталів і мікрорайонів допускається прокладка теплопроводів по проїздах, що не мають капітального дорожнього покриття, тротуарам і зеленим зонам. Діаметри трубопроводів, що прокладаються у кварталах або мікрорайонах, за умовами безпеки, варто вибирати не більш 500 мм, а їхня траса не повинна проходити в місцях можливого скупчення населення (спортмайданчика, сквери, двори суспільних будинків і інш.). Допускається перетирання водяними тепловими мережами діаметром 300 мм і менш житлових і суспільних будинків за умовою прокладки мереж у технічних підпіллях, коридорах і тунелях (висотою не менш 1,8 м) із пристроєм дренажного колодязя в нижній крапці на виході з будинку. Перетинання тепловими мережами дитячих, дошкільних, шкільних і лікувально-профілактичних не допускається. Перетинання доріг, проїздів, інших комунікацій, а також будинків і споруджень випливає, як правило, передбачати під прямим кутом. У населених пунктах для теплових мереж передбачається, як правило, підземна прокладка. Надземна прокладка в міській рисі може застосовуватися на ділянках із складними ґрунтовими умовами, при перетинанні залізниць загальної мережі, рік, ярів, при великій густоті підземних споруджень і в інших випадках, регламентованих <2]. Ухил теплових мереж незалежно від напрямку руху теплоносія й способу прокладки повинний бути менш 0,002.
При виборі схеми магістральних теплових мереж необхідно врахувати надійність і економічність їхньої роботи. Варто прагнути до найменшої довжини теплових мереж, до меншої кількості теплових камер, застосовуючи, при можливості, двостороннє підключення кварталів. При прокладці в районі міста 2-х і більш великих магістралей від одного джерела випливає відповідно до вимог <2, табл. 1; 1а] передбачати, при необхідності, пристрій резервних перемичок між магістралями. Водяні теплові мережі варто приймати, як правило, 2-х трубними, що подають теплоносій одночасно на опалення, вентиляцію, гаряче водопостачання і технологічні нестатки. Схеми квартальних теплових мереж приймаються тупиковими, без резервування. Для трубопроводів теплових мереж, працюючих при тисках до 2,5 МПа і температурах теплоносія до 200°С варто передбачати сталеві електрозваренні труби. Основні характеристики сталевих труб для водяних теплових мереж приведені в літературі <5, табл. 3.-3.9]. Арматуру в теплових мережах варто застосовувати сталеву. Допускається застосовувати арматуру з високоміцного чавуна в районах з розрахунковою температурою для проектування систем опалення, t0 вище –40°С; із ковкого чавуна з t0 вище –30°С; із сірого чавуна з t0 вище –10°С. На висновках теплових мереж від джерела теплоти, на введеннях у центральні теплові пункти й індивідуальні теплові пункти із сумарним тепловим навантаженням на опалення й вентиляцію 0,2 МВт і більш повинна передбачатися сталева запірна арматура. Запірну арматуру в теплових мережах варто передбачати:
а) на трубопроводах висновків теплових мереж від джерел теплоти;
б) на трубопроводах водяних теплових мереж Dу •100 мм на відстані не більш 1000 м друг від друга (секціонующі засувки), допускається збільшувати відстані між секціонующими засувками для трубопроводів Dу = 400-500 мм – до 1500 м, для трубопроводів Dу > 600 мм – до 3000 м, для трубопроводів надземної прокладки Dу 900 мм – до 5000 м;
в) у вузлах на трубопроводах відгалужень при Dу більш 100 мм, а також у вузлах на трубопроводах відгалужень до окремих будинків незалежно від діаметрів трубопроводів.
При довжині відгалужень до окремих будинків до З0 м і при Dу •50 мм допускається запірну арматуру на цих відгалуженнях не встановлювати, при цьому варто передбачати запірну арматуру, що забезпечує відключення групи будинків із сумарним тепловим навантаженням, що не перевищує 0,6 МВт. У нижніх крапках трубопроводів теплових мереж необхідно передбачати штуцера із запірною арматурою для спуска води (спускні пристрої). Спускні пристрої повинні забезпечити тривалість спорожнювання ділянки для трубопроводів Dу •300 мм – не більш 2 ч; для трубопроводів Dу=350-500 мм не більш 4 ч; для трубопроводів Dу •600 не більш 5 ч.
Діаметри спускних пристроїв повинні визначатися за методикою <2, стор. 39]. У вищих крапках трубопроводів теплових мереж повинні передбачатися штуцера із запірною арматурою для випуску повітря (повітрянники), умовний прохід яких приведений на стор. 34 методичного посібника. Після визначення діаметрів трубопроводів на схемі теплових мереж повинні бути розставлені нерухомі опори, що сприймають горизонтальні зусилля уздовж осі теплопроводів. Нерухомі опори в першу чергу встановлюють у місцях відгалужень, секціонующих засувок, на ділянках самокомпенсації з кутами повороту 90-130°С. Далі розставляють проміжні нерухомі опори на протяжних прямолінійних ділянках.
Максимальні відстані між нерухомими опорами не повинні перевищувати величин зазначених у додатку 9а методичного посібника. Нерухомі опори варто передбачати: завзяті – при всіх способах прокладки трубопроводів; щитові – при безканальній прокладці і прокладці в непрохідних каналах при розміщенні опор поза камерами; хомутові – при прокладці надземної й у тунелях (на ділянках із гнучкими компенсаторами і самокомпенсацією). Конструкції нерухомих опор приведені в літературі <5, стор. 27-29]. Для сприйняття вертикальних навантажень від теплопроводів варто передбачати рухливі опори: ковзні – незалежно від напрямку горизонтальних переміщень трубопроводів при всіх способах прокладки і для всіх діаметрів труб; каткові – для труб діаметром 200 мм і більш при осьовому переміщенні труб; кулькові – для труб діаметром 200 мм і більш при горизонтальних переміщеннях труб під кутом до осі траси (на кутах поворотів із самокомпенсацією). Конструкції рухливих опор приведені в літературі <5, стор. 22-26].
Компенсація температурних деформацій у теплових мережах забезпечується компенсаторами - чепцевими, сільфонними, П - образними, а також самокомпенсацією - використанням ділянок поворотів теплотраси. Чепцеві компенсатори мають велику здатність, що компенсує, малу металоємність, однак вимагають постійного спостереження й обслуговування. У місцях розміщення чепцевих компенсаторів при підземній прокладці повинні бути передбачені теплові камери. Чепцеві компенсатори випускаються з Dу = 100-1400 мм на умовний тиск до 2,5 МПа і температуру до 300 °С однобічні і двосторонні. Чепцеві компенсатори бажано застосовувати на прямолінійних ділянках трубопроводів із великими діаметрами. Сільфонні (хвилясті) компенсатори випускаються для трубопроводів діаметром від 50 до 1000 мм. Вони не вимагають обслуговування і можуть бути встановлені безпосередньо в непрохідних каналах. Однак вони мають порівняно невелику здатність, що компенсує, (до 100 мм) і них допускається застосовувати тільки на прямолінійних ділянках. Найбільш широке застосування одержали радіальні (в основному П-подібні ні) компенсатори. Радіальні компенсатори можуть застосовуватися для будь-яких діаметрів, вони не вимагають обслуговування, однак металлоємкі, мають значну осьову реакцію і більший гідравлічний опір у порівнянні з чепцевими і хвилястими. При рішенні питань компенсації температурних деформацій у теплових мережах у першу чергу, необхідно використовувати для самокомпенсації природні кути повороту траси, і вже потім застосовувати спеціальні пристрої, що компенсують. Конструкції різних типів компенсаторів приведені в літературі <5, стор. 39-42, 176-179].
Дата добавления: 18.05.2013
|
1855. Ямная пропарочная камера для фундаментных блоков | Компас
Конструкція і принцип дії установки.
Процес твердіння бетону значно перевищує по тривалості усі інші операції по виготовленню бетонних і залізобетонних виробів. Теплова обробка, яка дозволяє у багато разів прискорити процес твердіння бетону, є необхідною умовою заводського виробництва ЗБВ; включення теплової обробки в технологічний процес виготовлення виробів дає можливість значно збільшити оборотність форм, підвищити коефіцієнт використання площ цеху і скоротити тривалість загального циклу виробництва.
У заводській практиці використовуються такі види теплової обробки:
- пропарювання в камерах при нормальному атмосферному тиску пари або паровітряної суміші при температурі середовища від 600С до 1000С;
- запарювання в автоклавах, в середовищі насиченої водяної пари підвищеного тиску від 9 ат до 13 ат і температурі 174,50С до 1910С;
- нагрів у закритих формах з контактною передачею тепла бетону від різних джерел через огороджуючі поверхні форми;
- електропрогрів пропуском електричного струму безпосередньо через бетон виробу;
- периферійний прогрів бетону з боку відкритих поверхонь виробу у формі за допомогою зовнішніх джерел тепла, переважно електронагрівачів;
- прогрів бетону індукційними токами в електромагнітному полі.
Для виготовлення фундаментних блоків приймаю паропрогрів. Пропарювання є найбільш поширеним способом теплової обробки ЗБВ. При пропарюванні сформовані вироби витримують в камері в середовищі насиченої пари або пароповітряної суміші до отримання бетоном заданої міцності. В пропарювальній камері створюються не тільки благоприємна температура для прискореного твердіння (в межах 600 – 1000), але і оптимальна вологість середи, яка сприяє збереженню вологи в бетоні для його подальшого твердіння і після закінчення пропарювання.
Це дає підстави вважати пропарювання ефективною тепловологою обробкою бетону.
Ефективність пропарювання визначається вибором раціонального режиму обробки у повній відповідності з прийнятим складом бетону, характеристикою матеріалів, особливо цементу, розмірами і конфігурацією виробу, початковою міцністю бетону до моменту обробки та іншим.
Для ТВО залізобетонних виробів можуть використовуватися ямні камери конструкції ПДК-КІБІ, Діпробудмаш, Діпробудіндустрії, Вознесенського, Семенова та інші.
Для теплової обробки фундаментних блоків в проекті прийнята камера конструкції ПДК-КІБІ.
Ямні камери конструкції ПДК-КИСИ проектуються напольными, полузаглубленными або заглубленными і відрізняються наступними системами: розведення пари 2, що включає в себе пароразводящий колектор з паровими соплами; видалення з камери холодногоповітря 6 у період розігріву і надлишкової пароповітряної суміші; вентиляції, що складає з вентиляційних вікон 7, що з'єднують камеру з магістральним вентиляційним каналом 10 за допомогою клапана 11, що відкривається електропроводом 9; видалення конденсату 8.
Внутрішні габарити камер у плані залежать від розмірів форм виробів, що укладаються,із зазорами уздовж стін для проходу захоплень автоматичної траверси, а для дворядних камер розмірами двох форм із проміжками між ними. Більш економічні однорядні камери, тому що в них скорочується загальна тривалість циклу обробки, збільшується оборотність установок і форм, знижується металоємність процесу.
Камери проектують під визначений типорозмір виробів. Проміжки для проходу теплоносія повинні бути мінімально припустимими. Це підвищує корисне завантаження камер, коефіцієнт заповнення їхнім бетоном і тим самим збільшує питомий обсяг продукції при зниженні питомих витрат теплоти. Звичайно камери мають у своєму розпорядженні блоки по 6...8 шт., це дозволяє зменшити питому витрату теплоти за рахунок скорочення тепловтрат у навколишнє середовище. Висота камери залежить від типу системи роздачі пари й у середньому складає 3...4 м. Вироби по висоті укладають на інвентарні стійки (мал. 5.3) з фіксованими, автоматично висунутими кронштейнами. Відстань між формами складає 50...75 мм, між дном камери і днищем нижньої форми – 150мм, між верхнім виробом і кришкою – 50 мм (для циркуляції теплоносія).
Кришки ямних камер паропрогріву являють собою тверду металеву конструкцію товщиною 150...200 мм, паро- і гідроізольовану стосовно парового середовища камери і теплоізольовану зовні. З внутрішньої сторони кришки мають невеликий ухил (до 5 %) до гідрозатвора для стоку конденсату, що осаджується, тим самим охороняючи верхній бетонний виріб від порушення поверхні падаючими краплями.
Для видалення повітря в період підйому температури в камерах ПДК-КІБІ передбачена зворотна труба з гідрозатвором або клапаном, що дозволяє в міру наповнення камери паром видаляти повітря з камери і перешкоджає зворотному припливові повітря в камеру.
Для організації керованого зниження температури виробів у період остигання і видалення пароповітряної суміші з камери застосовуються системи вентиляції, у яких витяжний вентилятор приєднаний до магістрального вентиляційного каналу, що поєднує блок з 4...6 камер. Камери ізольовані від каналу герметичними вентиляційними клапанами, що відкриваються тільки в період охолодження камери.
1.-ограждение камеры.
2.-коллектор с паровыпускными соплами.
3-исполнительный механизм системы автоматического регулирования.
4- гидрозатвор
5-теплоизолированная крышка камеры.
6-вентиляционные окна.
7-конденсатопровод.
8-гидрозатвор клапана.
Дата добавления: 19.05.2013
|
1856. Курсовий проект - Двоповерховий чотирьохкiмнатний котедж 11,96 х 8,16 м у Волинській області | AutoCad
Розділ 1.Архітектурно-будівельна частина
1.1.Вихідні дані та характеристика будівлі
1.2. Генплан
1.3. Об’ємно – планувальне та архітектурно – конструктивне рішення
1.4. Внутрішнє і зовнішнє опорядження
1.5. Інженерні мережі. Санітарно-технічне обладнання
1.6. Техніко – економічні показники
Література
Вихідні дані та характеристика будівлі:
1. Тема: ″ 4-х кімнатний котедж ″
2. Район будівництва: Волинська область.
3. Ґрунти відносяться до ІІ категорії із терміном стиснення, яких завершується із закінченням будівництва.
4. Температура найбільш холодної п’ятиденки -20 0С.
5. Стінове навантаження: 50 кг/м2.
6. Вітрове навантаження: 38 кг/м2.
7. Глибина промерзання ґрунту 0,9 м.
Характеристика будівлі
Висота поверху – 3,0;
Степінь вогнестійкості – ІІ;
Степінь довговічності – ІІ;
Кількість поверхів –1(з мансардою)
Фундаменти: – стрічкові монолітні бетонні;
Стіни: цегляні з облицювальною цеглою та з внутрішнім утеплювачем ( пінополістирол ПСБ – 25 товщиною 50 мм ) загальна товщина 560 мм.
Перегородки: – 120 мм ( керамічна цегла ).
Перекриття 1-го поверху: – металічні балки 260х160мм
Покрівля: – шатрова, бітумна черепиця.
Підлоги: – керамічна плитка, ламінат, паркет.
Внутрішнє оздоблення: – поліпшена штукатурка, шпаклівка, фарбування водо- емульсійними фарбами, керамічна плитка.
Стеля облицьована гіпсокартоном і пофарбована водоемульсійною фарбою.
Зовнішнє оздоблення: керамічна облицьована цегла, стіни цоколя облицьовуються колотим каменем.
ТЕП будівлі
Площа забудови... 107 м
Житлова площа... 52.15 м
Загальна площа... 153.71 м
Будівельний об’єм... 715.55 м
Дата добавления: 24.05.2013
|
1857. Курсовой проект - Разработка рекуперативного теплообменника для промежуточного охлаждения воздушно-компрессорной установки | Компас
1 Исходные данные
2 Математическая модель
3 Термодинамический расчёт.
3.1 Полученные результаты
4 Теплофизические свойства теплоносителей
4.1 Горячий теплоноситель
4.2 Холодный теплоноситель
5 Эскизная компоновка теплообменника
6 Гидравлический и аэродинамический, тепловой расчёты
6.1 Холодный теплоноситель
6.2 Горячий теплоноситель
7 Расчеты на прочность
Литература
Исходные данные:
Объемный расход воздуха на всасывание - 170 м3/мин
Давление воздуха на всасывание - 0,22 МПа
Температура воздуха на всасывание - 42оС
Степень сжатия в компрессоре - 1,5
Начальная температура воды на входе в теплообменник - 90оС
Политропный КПД - 0,85
Условный показатель политропы для воздуха - 1,35
Теплоноситель горячий -воздух
Теплоноситель холодный- вода
Тип теплообменника- Регенеративный
Дата добавления: 27.05.2013
|
1858. Дипломний проект - Плита ребриста | Комппас
ЗМІСТ
1. Вихідні дані
2. Розрахунок полиці плити
3. Розрахунок поперечних ребер
4. Розрахунок поздовжніх ребер
4.01. Розрахунок поздовжньої арматури
4.02. Розрахунок поперечної арматури
5. Конструювання плити
6. Розрахунок монтажних петель
7. Перелік використаної літератури
9.Робочі креслення
10. Специфікації
11. Додатки
Вихідні дані:
Приймаєм:
Бетон важкий класу В20. З врахуванням коефіцієнта умов роботи бетону = 0,9 розрахункові опори бетону
R = 11,5 • 0,9 = 10,35 МПа, R = 0,9 •0,9 = 0,81 МПа.
Полиця плити армується зварною сіткою із арматурного дроту діаметром 3 мм класу Вр – І, Rs = 375 МПа.
Робоча арматура поперечних ребер із сталі діаметром 6–8 мм класу А400С, Rs = 355 МПа.
Напружена арматура повздовжніх ребер із сталі класу А600, Rs = 510 МПа.
Монтажні і поперечні стержні каркасів із арматурного дроту діаметром 4 мм класу Вр – І, Rsw = 265 МПа.
Покрівля рулонна. Утеплювач – пінобетон = 500 товщиною 18 см.
Будівля зводиться в м. Херсон (1 район по вазі снігового покриву).
Дата добавления: 29.05.2013
|
1859. Курсовий проект - Привід конвеєра ланцюгового | Компас
Завдання
Вступ
1.Кінематичний і силовий розрахунок привода
2.Розрахунок ланцюгової передачі
3.Розрахунок конічної тихохідної передачі
4.Розрахунок циліндричної швидкохідної передачі
5.Умовний розрахунок валів редуктора
6.Розрахунок конструктивних розмірів зубчатих коліс
7. Розрахунок конструктивних розмірів корпуса і кришки редуктора
8. Ескізна компоновка редуктора
9. Вибір шпонок та їх перевірочний розрахунок
10. Схема сил, які діють на вали привода
11. Розрахунок вала на статичну несучу здатність та витривалість
12. Розрахунок підшипників кочення
13. Вибір та розрахунок муфти
14. Вибір посадок зубчатих коліс, зірочок підшипників, муфти
15. Вибір і обґрунтування способу мащення…
16. Порядок збирання і розбирання редуктора
17. Порядок збирання привода на загальній рамі
18. Вибір опор приводного вала робочої машини
19. Охорона праці при експлуатації привода
Література
Специфікація
20px; width:135px">
| 20px; width:135px">
| 20px; width:148px"> | 20px; width:135px">
| 20px"] | | | | 24px"] | | 24px; width:135px"> | 24px; width:135px"> | 24px; width:148px"> | 24px; width:135px"> | 24px"] | | 24px; width:135px"> | 24px; width:135px"> | 24px; width:148px"> | 24px; width:135px"> ,8 | 24px"] | | 24px; width:135px"> | 24px; width:135px"> | 24px; width:148px"> | 24px; width:135px"> | 24px"] | | 24px; width:135px"> | 24px; width:135px"> | 24px; width:148px"> | 24px; width:135px"> | 24px"] | | 24px; width:135px"> | 24px; width:135px"> | 24px; width:148px"> | 24px; width:135px"> | 24px"] | | 24px; width:135px"> | 24px; width:135px"> | 24px; width:148px"> | 24px; width:135px"> 1 | 24px"] | | 22px; width:135px"> | 22px; width:135px"> | 22px; width:148px"> | 22px; width:135px"> | 22px"] |
Дата добавления: 30.05.2013
1860. Курсовий проект - Розрахунок основних параметрів робочих органів зернозбирального комбайна | Компас
Вступ
І. Розрахунок параметрів молотарки
1.1. Сумарна довжини бил барабана
1.2. Кількість бил на барабані
1.3. Діаметр молотильного барабана
1.4. Довжина підбарабання
1.5. Потужність на привід барабана
II. Розрахунок параметрів соломотряса
2.1 Кутова швидкість колінчастого вала
2.2 Фаза підкидання…
2.3 Переміщення соломи за одне підкидання
2.4 Швидкість руху соломи
2.5 Товщина соломи на соломотрясі
2.6 Коефіцієнт інтенсивності сепарації зерна
2.7 Довжина соломотряса
2.8 Кількість клавіш соломотряса
III. Розрахунок очистки комбайна
3.1 Подача соломистого вороху
3.2 Площа решета…
3.3 Довжина решета
3.4 Кількість домішок, що потрапляють на очистку
3.5 Подача повітря на видалення домішок
3.6 Швидкість повітряного потоку
3.7 Тиск повітря
3.8 Коефіцієнт опору мережі
3.9 Радіус робочого колеса і частота обертання
3.10 Висота горловини вентильтора
3.11 Потужність на привід вентилятора
IV. Розрахунок основних параметрів мотовила
4.1 Радіус мотовила
4.2 Висота установки мотовила
4.3 Крок планок мотовила
4.4 Коефіцієнт взаємодії мотовила з ножем
V. Технологічний аналіз різального апарата
5.1 Частота обертання вала кривошипа
5.2 Швидкість різання…
5.3 Подачу на ніж
5.4. Висота стерні
5.5. Визначення сил діючих на ніж
5.6. Потужність на привід різального апарату
Висновок…
Література
Висновок
Вданій курсовій роботі я більш детально розглянув технологічну схему, будову зернозбирального комбайну, проводив розрахунок: параметрів очистки комбайна, параметрів молотарки, параметрів соломотряса, основних параметрів мотовила, різального апарата, відповідно до своїх даних.
Я зрозумів, як одні параметри впливають на інші параметри, які в свою чергу призводять до змін, як в конструкції, так і в технологічній роботі комбайна.
Дата добавления: 02.06.2013
|
© Rundex 1.2 |
| |
